Методична робота


Впровадження елементів інтерактивних методів навчання в  початкових класах


Творчий звіт
вчитель початкових класів
Підлісної Н.О.

Сучасний  період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Усі перетворення, які відбуваються в суспільстві взагалі й у сфері освіти зокрема, зосереджуються на особистості – головній дійовій особі суспільно-історичного процесу. Весь дидактичний процес спрямовується тепер на формування у школярів потреби у навчанні та інтересу до здобування знань.
Сьогодні в світі відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистістно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
-          створення позитивного настрою для навчання;
-          відчуття рівного серед рівних;
-          забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
-          усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;
-          можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;
-          вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.
Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносяться до інноваційних.
Я працююю над науково-методичною проблемою «Впровадження елементів інтерактивних методів навчання в початкових класах"
Робота вчителя початкових класів дуже складна та відповідальна, і складність її полягає в тому, що необхідно викликати в учнів інтерес до знань, не згасити цей вогник допитливості, навчити кожного з них вчитися, запевнити у своїх силах. Інтерес є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку пізнавальної активності школярів, формування у них позитивного ставлення до процесу навчання та результатів своєї праці.
Як активізувати пізнавальну діяльність учнів? Які методи використовувати, щоб викликати інтерес до навчання, зробити його цікавим? Як допомогти розкритися кожній дитині? Ці питання завжди хвилювали вчителів початкових класів.
Праця вчителя потребує постійного руху вперед, змін, удосконалення, роботи над собою. Адже перед сучасною школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би зорієнтованим на всебічне виховання освіченої, творчо активної особистості, створення умов для підвищення пізнавальної активності учнів,  формування навичок самостійної творчої роботи. Сучасна освіта повинна забезпечити формування такої особистості.
Найважливіше у початковій школі – створення умов для атмосфери успіху та творчого співробітництва: колективна діяльність, робота групами, парами. Використовуючи інтерактивні форми організації навчання молодших школярів, я намагаюся перетворити урок на урок-мислення, урок-спілкування, урок-діалог, щоб розбудити і привити інтерес учнів до читання, математики, мистецтва і природи.
Вчителі нашої школи погоджуються з тим,  що слід переходити від «передавання знань» до «навчання жити». В сучасному суспільстві неможливо одній людині знати все, навіть в окремій вузькій галузі. Численні факти добре запам’ятовують  комп’ютери. Сьогоднішнім учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей. Осмислювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено розумово працювати. Саме цьому сприяють інноваційні технології. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа Конфуція, можна сформулювати кредо інноваційного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок». Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі атмосфери, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості. З-поміж запропонованої великої кількості інноваційних технологій вчителі початкових класів віддають  перевагу роботі в режимі інтерактиву. Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Така взаємодія учителя й учня робить усіх учасників процесу суб’єктами. Інтерактивні форми роботи допомагають приділити увагу кожному учню. Працюючи в групах чи парах, школярі самостійно розв’язують доступні для них завдання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети. Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями. Наші  школярі вчаться критично мислити, дискутувати, самостійно приймати рішення.
У практиці своєї роботи перевагу віддаю технологіям ситуативного моделювання (побудова навчального процесу за допомогою залучення учнів до гри), технологіям колективного навчання (методи «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод Прес», «Карусель», «Навчаючи-учусь», «Два , чотири – всі разом» тощо) та кооперативного навчання (робота в парах, групах). Проводячи уроки такого типу, зацікавлюю  школярів предметом, формую  активну життєву позицію, розвиваю  творчі здібності. Разом з тим удосконалюю  мовленнєві і розумові  навички, створюю  ситуацію успіху,  де кожен учень почувається невимушено, а це, в  свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості. А вчитель тут виступає в ролі друга, порадника, старшого товариша.
Працюючи над науково-методичною проблемою «Впровадження елементів інтерактивних методів навчання в початкових класах», я набула певного досвіду у застосуванні інтерактивних методів навчання. У своїй роботі  найчастіше використовую такі види діяльності, які дають високий рівень знань, зацікавленість предметом, набуття дітьми певного життєвого досвіду, а головне – навчають вчитися.
На уроках математики вважаю доцільним використання наступних методів:
«Навчаючи – учусь».
Цей метод використовується при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість дітям взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і факторів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Тема «Прості і складні задачі на визначення швидкості, часу і відстані. Дії над іменованими числами. Повторення вивченого».
 Кожен учень отримує картку із завданням: задачі, пов’язані з величинами та приклад-додавання й віднімання іменованих чисел. На картці написані прізвища, з ким учень працює. Таким чином, один учень пояснює розв’язання, другий слухає ( якщо є помилки, виправляє). Потім другий виконує таку ж роботу. Тоді переходять до наступного однокласника.
 «К а р у с е л ь»
Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників у активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовую для інтенсивної перевірки обсягу й глибини набутих знань.
Тема «Закріплення знань таблиці множення числа 9».
Діти стають у два кола. Внутрішнє коло нерухоме: учні високого та достатнього рівня. Зовнішнє коло рухоме. Учні рухомого кола відповідають на запитання учня навпроти і переходять до наступного. В кінці «Каруселі» обговорюють питання: в кого були помилки, кому слід ще вчити таблицю множення числа 9.
«З а й м и     п о з и ц і ю»
Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Використовується після опанування дітьми певною інформацією й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання.
Тема «Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків і одиниць. Читання трицифрових чисел».
Розв’язання задачі. Незакінчена умова і розв’язання задачі є у підручнику. Вчитель умову задачі закінчує своїм варіантом. Діти «займають» позицію щодо згоди чи незгоди, висловлюючи і доказуючи свою думку.
«М і к р о ф о н»
Ця технологія є різновидом загально-групового обговорення. Вона надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання або висловлюючи свою думку чи позицію. Такий вид роботи доцільно використовувати на початку уроку, коли повторюється чи закріплюється раніше вивчений матеріал.
Тема «Таблиці додавання й віднімання числа 5».
Діти «ланцюжком» озвучують результати таблиць додавання та віднімання числа 5.
«Робота в парах»
Парна робота полягає в допомозі сильного учня слабшим, у взаємодопомозі. Склад пар визначає вчитель, враховуючи симпатії або можливості учнів. Пари можуть мати постійний (статичні) і змінний склад (динамічні). Головне для парної організації навчальної діяльності – взаємонавчання і взаємоконтроль.
Тема. Таблиця множення числа 8.
Робота в парах:
1 учень                                                                          2 учень
перфокартка                                                                перфокартка
таблиця множення на 7                                         таблиця ділення на 7
7 х 1 =                                                                             7 : 7 =
7 х 2 =                                                                            14 : 7 =
7 х 3 =                                                                            21 : 7 =
7 х 4 =                                                                           28 : 7 =
7 х 5 =                                                                           35 : 7 =
7 х 6 =                                                                           42 : 7 =
7 х 7 =                                                                           49 : 7 =
7 х 8 =                                                                           56 : 7 =
7 х 9 =                                                                           63 : 7 =
Учні  записують результати на перфокартах.
Взаємоперевірка.
На уроках української мови, на мою думку, також доцільно використовувати інтерактивні методи навчання.
 «Незакінчені     речення»
Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном», що дає можливість ґрунтовніше працювати над умінням висловлення власних ідей,  порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає змогу учням вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Українська мова. Тема «Узагальнення знань про іменник».
Вчитель: - Іменник змінюється за …
                - Щоб визначити число іменників, треба …
                - За родами іменники не …
                - При відмінюванні іменників пам’ятай про  … і т. д.
або
Продовж правило:
У слові стільки складів, ...
Щоб знати, яку букву е чи и писати в ненаголошеному складі кореня, треба …
Слова, протилежні за значенням - …
Слова, близькі за значенням - …
Закінчення слова – це…
Основа слова – це…
Корінь слова – це…
 «Робота в малих групах»
Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Після того, як вчитель об’єднав дітей у малі групи і вони отримали завдання, група за короткий час повинна виконати завдання та представити результати роботи своєї групи.
1.                Назвіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Майка        галявина
Мілина      маяк
Читаю        в’є
Їхав            ящик
2.                Назвіть слова, що мають два склади.
Учень       луснув       одяг
Грак          квітень      міцний
Заєць         нова          малина
3.Назвіть слова з наголосом на першому складі.
Мороз        ромашка
Зима           конвалія
Вітер            тюльпан
Квіти            троянда
4.Визначіть кількість речень у тексті.
Наша школа гарна біля школи є великий спортивний майданчик тут хлопці грають у футбол клас  наш теж затишний хлоп’ята слідкують за порядком.
А)3;    б)5;  в)4;  г)6.
«Робота в парах»
Тема «Споріднені слова»
Знайдіть групу споріднених слів:
Сніговий               сніг               снігу
Хуртовина           сніговій        снігом
Метелиця           сніговий       снігів
Заметіль              сніжок          снігам
Завірюха             сніжинка      у снігах
Віхола                 засніжило      снігами
На уроках читання пропоную застосовувати наступні методи:
«Мозковий штурм»
Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень із конкретної теми.
Оголошується проблема, яку треба розв’язати. Всі учні беруть участь у її обговоренні шляхом колективного обдумування – «мозкового  штурму».
Тема. О. Буцень «Чи є зима?»
Вчитель: - Діти, за допомогою «Мозкового штурму» давайте з’ясуємо, звідки до людини приходять знання.
(Учні дають відповіді, вчитель на дошці записує відповіді у променеву таблицю – «сонечко»:
Знання – природа, дорослі, телебачення, вчитель, школа, бібліотека.)
 «Робота в групах»
Вчитель: - Зараз ваше завдання в групах: обговорити і записати на аркушах «ЗА і ПРОТИ», що гарного і що поганого приносить нам зима.
Наприклад:                  ЗА                                                   ПРОТИ
             Катання на санчатах                     Мороз
             Подарунки                                     Хуртовини
             Новий  рік                                      Ожеледиця
             Гра в сніжки                                  Похмура погода
«Робота в парах»
Учні за кожною партою отримують картку, на якій потрібно з’єднати прізвище автора з назвою казки, яка йому належить:
     О. Буцень                              «Зайчаткова казочка»
     Ю. Ярмиш                             « Як Лиска голосок собі кувала»
     Л. Костенко                           « Безконечні казочки»
     В. Камінчук                           « «Вовк і козлята
     М. Трублаїні                          « «Лисичка і Журавель»
     М. Підгірянка                        « «Бузиновий цар»
     Н. Забіла                                 « Чи є зима?»
     І. Франко                        «Про дівчинку Наталочку і сріблясту  рибку»

Тема. Літературні казки. Анатолій Дімаров «Для чого людині серце».
Робота в групах (творча).
І група. Що б могло статися, якби чоловічок не забув добре серце?
ІІ група. Про що міг попередити лікар свого пацієнта в той момент, коли він витирав добре серце?
ІІІ група. Чому чоловічку в момент смерті було жаль одноплемінників?
На уроках з предмета «Я і Україна» можна використовувати ті ж методи, що і на вищезазначених.
 «Робота в малих   групах»
Тема: «Знаймо і шануймо символи свого краю».
Клас поділено на групи. Кожна група готує розповідь про один із символів. Відводиться певний час. По закінченню часу «спікери» груп доповідають про виконану роботу. У разі потреби учні доповнюють відповіді.
«Мозковий    штурм».
Тема: « Україна – рідний край».
Вчитель:- Україна. Що означає це слово для вас, діти?
Відповіді дітей: рідна домівка, спадщина, стежина, мої батьки, друзі, найулюбленіше містечко, де ти народився.
Всі думки записуються на дошці. Узагальнення відповідей.      
Метод      «Прес»
Метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стильній формі, переконуючи інших. ( «Я вважаю, що …», «Тому, що ….», «Наприклад …», «Таким чином …»).
Тема: «Природа жива і нежива».
Вчитель: - Чи правильне твердження «Людина – частина живої природи?»
Учень: - Я вважаю, що людина є частиною живої природи, тому що людина народжується, росте, розвивається, дає потомство і помирає. Таким чином, маючи всі ознаки живих організмів, ми впевнено можемо сказати: людина-частина живої природи.
«Рольова     гра»
Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом гри, виконання ролі, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття. Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації в певній ролі» та надає можливість діяти, як насправді. Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку.
Тема «Правила гостинності».
Серед дітей обираються: іменинниця, її сім’я, гості та експертна комісія. Експертна комісія слідкує за правильністю сервірування столу, правилами подачі страв, поведінкою гостей за столом. В кінці розіграної ситуації члени експертної комісії висловлюють свої зауваження та побажання.
Наприклад, на уроці природознавства застосовується метод «Мозковий штурм» – «Карусель», «Продовжте речення», «Робота в групах».
Тема. Жива і нежива природа. Умови для розвитку всього живого на Землі.
Діти чітко усвідомили, що належить до живої і неживої природи.
Проблема: що ж потрібно для розвитку живого у природі?
Проводиться мозковий штурм – карусель.
·        Об’єднання в групи: Сонце Зірка, Місяць.
Діти знаходять партнера і підходять до своєї таблиці.
·        Вручення маркерів:
а) малюнок Зірки (рожевий маркер) Що треба для життя рослині?
б) Сонце (червоний маркер) Що треба для життя людині?
в) Місяць ( оранжевий маркер) Що треба для життя тварині?
3. Виконання завдань.
За 1 хвилину методом мозкового штурму діти дають відповідь. Через 1 хвилину групи переходять до наступної таблиці.
      4.Група біля своєї першої позиції.
- На вивчення складеної таблиці у вас є 1 хвилина.
      5. Презентація роботи в групах.
      6. Рефлексія.
      7. Підсумок.
- Чи може людина обійтись без води і повітря?
- Чи може риба існувати без води?
- Чи може берізка обійтись без сонячного промінчика, а мурашка – без землі?
Висновок. Жива природа невіддільна від неживої, отже у природі все взаємопов’язано.
На дошці зашифрований висновок. Продовжіть речення:
Усе живе …    .
Жи          ди    є    те    ха    є
Ся           ра     від    ми    мно    жу
Вить       єть     рос    роз    ся    жу
( Учні записують свої висновки, перевіряють за закодованими на малюнку, з’єднавши кружечки за кольором).
         Таким чином, використання таких видів інтерактивних вправ на уроках дає можливість доповнити  уроки різноманітною інформацією, а різні види діяльності заохочують дітей до роботи. Діти свідомо осмислюють положення (ситуацію): «відсидіти не вдається».Кожен учень зацікавлений у правильності своєї думки. Продуктивність уроків підвищується.

Комунікація з батьками – невіддільна частка роботи педагога. Як зробити батьківські збори продуктивними та цікавими? Корисні поради для вчителів та вихователів.

1 Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і час та постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні у батьків ваших учнів не було заплановано ніяких важливих справ.
2 Визначте одну найбільш важливу проблему, що стосується учнів вашого класу, побудуйте розмову з батьками, обговорюючи її.
3 Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у класі. Наприклад, можна розставити столи і стільці по колу, щоб всі учасники батьківських зборів добре бачили і чули один одного.
4 Вдала ідея – підготувати картки з іменами батьків, якщо вони ще недостатньо добре знають один одного.
5 Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов’язково; не допускається мовчання під час обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічну; називати один одного по імені та по батькові або лише по імені і так далі.
6 Бережіть час людей, запрошених на збори. З цією метою встановіть регламент і суворо стежте за його дотриманням.
7 Прагніть до того, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.

Приблизний план проведення батьківських зборів

Максимальна тривалість зборів – 1-1,5 години:
– вступне слово класного керівника (5 хв.);
– виступ фахівця (якщо збори присвячені якійсь темі з його профілю) або класного керівника. Виступ має бути яскравим, лаконічним і доступним (10-20 хв.);
– обговорення проблеми (20 хв.);
– аналіз успішності класу. Ніколи не називайте прізвищ менш успішних, недисциплінованих дітей, не “вішайте ярлики”. Аналіз повинен виражати впевненість, що спільна робота дозволить виправити стан справ.
В кінці вчителю варто подякувати батькам за спільну роботу. Попросіть затриматися на хвилинку тих батьків, у дітей яких є проблеми в навчанні, поведінці, для з’ясування причин і спільного рішення щодо їх подолання.

ІДЕЇ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ У СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Дитинство – найважливіший період людського
 життя, не підготовка до майбутнього,
а справжнє,яскраве, самобутнє
неповторне життя….
 В. О. Сухомлинський
Дитина стоїть у центрі педагогічної системи. Навколо неї обертається вся освіта. Інтереси дитини стають цінностями освіти. Дитинство – це період інтенсивного фізичного й психічного розвитку особистості, протягом якого відбувається його підготовка до дорослого життя.
Як зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час педагогічної конференції “Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти у 2015/2016 навчальному році та завдання на 2016/2017 навчальний рік”, необхідно випускати зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя. “ Наше завдання — кожній дитині дати доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, незалежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта ”, — наголосила Лілія Гриневич.
Сучасна початкова школа орієнтована на дитину, яка прагне до знань. А ми, вчителі, повинні створити сприятливі умови для саморозвитку,  розвитку індивідуальних творчих можливостей та самореалізації особистості.
Розвиток творчої особистості потребує необхідних умов, від яких залежить становлення дитини як особистості. Цьому сприяє навчально-виховний процес з індивідуальними підходами та вимогами до кожного, надання їй максимальних можливостей для розкриття, виявлення творчих здібностей.
Найважливіше значення для  розвитку особистості має колектив. Коли діти працюють разом, кожний прагне проявити себе краще. Тільки разом діти стають більш діяльними, зі своїми ідеями та думками, які вони відстоюють.
Але діти дуже швидко втомлюються. Тому вчителі – спостерігачі повинні урізноманітнювати види діяльності, а можливо їх змінювати. Учні початкової школи емоційні, вразливі, зі швидкою зміною настрою, фантазери. Всі ці якості свідчать про широкий рівень творчих здібностей. Творчий розвиток залежить від спільної діяльності вчителя – учня, від спільної діяльності батьків – дітей, які створюють простір для процесу розвитку, виховання, навчання.
Сучасна початкова школа повинна нести радість пізнання , задоволення від кожного уроку, заняття,  діти вчаться в колі поваги, взаєморозуміння, підтримки, без примушення. Українська дитина дуже вразлива, тому треба знаходити підхід до кожної, щоб розбудити зацікавленість, стати  на сторону дитячих інтересів, підходити до кожного з ласкою, задовольняючи їхні потреби.
Дитиноцентризм – це забезпечення процесу виховання і навчання кожної дитини на основі розвитку її природних здібностей”, – писав видатний педагог О.А. Захаренко.
Дитиноцентризм – модель виховання та навчання дитини, призначення якої розширення її життєвого шляху та саморозвитку, увага до системи її цінностей та інтересів задля формування в неї основ життєвої компетентності.
Тому головне завдання сучасної початкової школи – не вкласти в дитину максимум знань, а навчити її оперативно отримувати інформацію, яка потрібна їй у кожній конкретній ситуації, виховати її з інноваційним типом мислення, інноваційним типом культури, здатною діяти креативно.
Головна думка ідеї дитиноцентризму – навчання та виховання максимально наближене до здібностей і особливостей кожної дитини. Напрямки дитиноцентризму:
  • свобода педагогічної творчості;
  • активність учнів у навчально-виховному процесі,
  • інтереси учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
  • практична спрямованість навчальної діяльності,
  • обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
  • виховання “вільної незалежної особистості”, яка “запалюється любов’ю та керується розумом” (за Д. Дьюї);
  • забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності,
  • урахування її вікових та індивідуальних особливостей,
  • забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.
“Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без нього вона засушена квітка”, – писав В. Сухомлинський.
Для того, щоб створити  комфортні умови для розвитку та формування успішної особистості необхідні наступні інноваційні технології:
  • особистісно орієнтоване навчання;
  • розвивальне навчання;
  • розвиток творчої особистості;
  • інформатизація освіти;
  • створення ситуації успіху;
  • інтерактивне навчання;
  • теорія розв’язання винахідливих задач;
  • колективна творча діяльність;
  • розвиток критичного мислення;
  • педагогічна підтримка
Завдяки інноваційним технологіям діти засвоюють норми поведінки, взаєморозуміння, повагу по відношенню до однолітків, до старших. Розвиваються навички, здібності через творчі та дидактичні завдання. Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо використовуються різні види діяльності: малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Такі заняття сприяють інтелектуальному розвитку дитини через їхню активність.
У кожній дитині закладені певні здібності, але розкриваються вони у кожного по різному. У одних проявляються дуже виразно, а у інших можуть дрімати. Тому наша задача спільно з батьками – не дати згаснути. Бо кожна дитина, то є зірочка, яку треба запалити своєчасно. Ми повинні добре знати, що діти із задоволенням виконують спільну, дослідницьку роботу, прагнуть самостійності, розв’язують проблемні завдання, або ті, які вимагають кмітливості, творчості.
Розвиваючи здібності – формую інтереси. Тут важливо підібрати матеріал для розумової діяльності кожному учневі, щоб не зникла зацікавленість. Щоб учні знали напрямок розв’язання певних завдань для подальшого життя. Уміло підтримувати вогник в їхніх душах і очах.
Значну увагу приділяти розвитку пізнавальних інтересів, які формують інтелектуальні вміння та навички, необхідні для засвоєння знань, для подальшого оволодіння ними.
Дитина повинна не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати , міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну активність, де дитина вірить у свої сили, розвиває свої здібності, приймає участь в різних справах. Тільки тоді сучасна українська дитина буде щаслива. А ми повинні їй допомогти стати успішною, робити самостійно вибір, оцінювати наслідки прийнятих рішень, бути комунікативною.
Психологи Н.О. Менчинська, О.В. Скрипченко є авторами теорії засвоєння знань. Вони звертають увагу на потребу вивчати особливості учнів, які не належать до розумово-відсталих, але відстають у навчанні через повільність мовлення та низький рівень засвоєння матеріалу. Тому такі учні не можуть справлятися із завданнями, відразу відповідати на поставлені вчителем запитання. Вони потребують більше часу на обдумування певних питань і задач. Тривалі паузи у відповідях, повільне мовлення таких учнів нерідко викликають сміх у класі, що негативно позначається на їх самопочутті, впевненості в своїх силах. На уроці такі учні, як правило, пасивні, складається думка ніби вони мало здатні до навчання. У таких учнів  знижується інтерес до навчання, занижується самооцінка.
Майже всі першокласники приходять до школи з бажанням учитися, всі вони проходять адаптацію до школи. Але з часом у більшості молодших школярів відбувається “дезадаптація”. Учні відстають у навчанні, недисципліновані, конфліктні. Які причини?
  • Формування навчальних умінь і навичок проходить важко, а вчитель і батьки не враховують індивідуальні особливості дитини.
  • Регулювання своєї поведінки, уваги.
  • Сприймання вимог виконувати навчальні завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли її лають, змушують).
  • Коли дитина ослаблена, часто хворіє, втомлюється, невитривала, пасує перед труднощами, недооцінює свої можливості.
Подібне виявляється у емоційної дитини, з високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань. Тому такий учень, як правило, неуважний, загальмований.
Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи і невдачі, взаємини з ровесниками і батьками, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри. Л.С. Виготський відмічав, що вже 6-7-літні діти досить добре усвідомлюють свої переживання, щодо критики зі сторони дорослих або однолітків.
Звертаючись до праць В.О. Сухомлинського, коротко охарактеризую основні шляхи і засоби розвитку особистості молодших школярів. Завдяки інноваційному навчанню цілеспрямовано буде розвиватися особистість молодшого школяра, якщо:
  • враховувати психофізіологічні особливості дітей;
  • визначати перспективні цілі розвитку творчих здібностей кожного учня;
  • турбуватися про емоційне та фізичне здоров’я дітей;
  • проводити уроки мислення в природі, творчі роботи з розвитку мовлення;
  • стимулювати інтелектуальні здібності дитини;
  • поєднувати зв’язок  мовленнєвої, розумової, трудової діяльності молодших школярів.
В.О. Сухомлинський вважав, що вчителям слід не чекати природного дозрівання психічних функцій дітей, а за допомогою відповідного розвивального середовища, змісту і методики навчання прискорювати їх розвиток. І дуже вдумливо враховувати готовність дитини до навчання. Спостерігаючи за дітьми, педагог помічав і надалі враховував психофізіологічні особливості їх розвитку. Він писав, що необхідно зважати на функціональну асиметрію півкуль головного мозку дитини. У лівій півкулі відображаються дотики і рухи правої руки, усне мовлення, здійснюються обчислення, проектується праве зорове поле, відчуття смакових рецепторів правої половини язика, нюхові відчуття, слухові подразники правого вуха. Ліва півкуля діє за дискретним принципом, здійснюючи аналіз інформаційних потоків, вона провідна у процесах абстрактної, символічної, інтелектуальної діяльності. Структури лівої півкулі прогнозують поведінку організму у майбутньому.
У правій півкулі відображаються дотики і рухи лівої руки, просторові сприймання, несловесні формулювання понять, образотворення, проектується ліве зорове поле, відчуття смакових рецепторів та інших сигналів з лівого боку. Права півкуля позитивно впливає на життєдіяльність дитини. Структури правої півкулі виконують функції підсумкові, зіставлення, синтезу, домінують у процесі конкретно – образного мислення і активізують емоційну сферу життя людини. Нормальна психічна діяльність передбачає спільну роботу двох півкуль. Саме об’єднання механізмів образного і абстрактного  мислення забезпечує підхід до сприймання явищ навколишнього середовища.
На такому психофізіологічному ґрунті працювала “Школа радості” В.О. Сухомлинського. Така школа покликана створити педагогічне середовище, сприятливе для емоційного благополуччя дітей, розкриття здібностей і задатків кожної дитини, зростання творчого потенціалу.
Для розвитку уяви та фантазії учнів педагог пропонував користуватися різними прийомами: створення ситуації фантазування. Першоджерелами повноцінного розвитку особистості молодшого школяра, на думку Василя Олександровича, є предметно-розвивальне середовище, яке викликає емоції, почуття. В.О. Сухомлинський, говорячи про необхідність розвитку душі дитини, ставить мету перед кожним вчителем “ввести маленьку дитину в світ пізнання навколишньої дійсності”, допомогти їй вчитися, полегшити розумову діяльність, пробудити в душі почуття і переживання. Треба завжди пам’ятати, що діти сприймають навколишній світ не тільки розумом, а й серцем.
Дуже важливо, щоб засвоєння перших наукових істин відбувалося не за підручником, а з джерел пошукового характеру, дослідницької роботи, практикумів, проектів. Результативність навчання значною мірою залежить від вибору методів навчання та відповідності їх віковим і індивідуальним завданням розумового розвитку дітей. Основними напрямками удосконалення методики початкового навчання мають бути:
  • розвиток активності;
  • ініціативність;
  • самостійність;
  • розвиток творчого потенціалу;
  • науковий пошук;
  • групова робота;
  • індивідуальний підхід;
  • інноваційні технології.
Найважливішою ідеєю дитиноцентризму є співробітництво учнів, батьків, вчителів. “Тільки разом з батьками, спільними зусиллями вчителі можуть дати дітям велике людське щастя“, – писав В.О.Сухомлинський. Педагогічна творчість вчителя спрямована на проектування особистості дитини, на перспективу її розвитку.
Принципи реалізації ідей дитиноцентризму у сучасній початковій школі:
  • більше хвалити – менше критикувати;
  • допомагати переборювати невпевненість у власних силах;
  • переконувати учнів в обов’язковому виконанні поставлених задач;
  • допомагати уникнути поразки;
  • визначати важливість зусиль дитини в діяльності;
  • спонукати до виконання конкретних дій;
  • допомагати емоційно пережити не результат цілого, а навіть окремої деталі;
  • пояснювати заради чого здійснюється кожна діяльність.
А це потребує посилення уваги до системи цінностей та інтересів дитини, тобто, концентрації на засадах дитиноцентризму.
Список використаних джерел
  1. Виготський Л.С. Основні проблеми дефектології,- Т. 5. -368 с.)
  2. Дьюї Дж. Психологія і педагогіка мишлення / пер. з англ. Н.М. Никольської.
  3. Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. – Черкаси, 1997. – 28 с.
  4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. — К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
  5. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. –  К.: Радянська школа, 1977. – Т. 3, 1.
  6. Джерело:http://www.pedrada.com.ua/news/3901-qqn-16-m8-18-08-2016-novu-deologyu-reformi-seredno-osvti-zaprovadyat-u-2018-rots

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)